Тематична номінація
««Качай легальне!» – підтримай напряму творчу працю авторів»»
Тема задана Партнером 12-го НФСР - European Business Association
Бриф до теми
Цільова аудиторія:
Повнолітні українці, які активно користуються інтернетом (18-55 років), в тому числі переглядають та скачують відео, аудіо та літературний контент, який є предметом інтелектуальної власності.
Що відбувається у сфері (опис теми та проблематики)?
Для початку пропонуємо ознайомитись з відео-роликом на цю тему.
Законодавство України змушує виробників та імпортерів обладнання (телевізори, мобільні телефони, планшети, принтери, копіювальні машини) та носіїв (флешки, диски, карти пам’яті, офісний папір) сплачувати та відтак закладати у собівартість товару для споживача так званий збір за приватне копіювання (завантаження відео або аудіо файлу) та репографічне відтворення (роздрукування на принтері) творів авторів (фільми, пісні, книги) у домашніх умовах з некомерційною метою. Цей збір має стягуватись певними організаціями колективного управляння (ОКУ) та пізніше розподілятись між авторами пропорційно до завданої їм шкоди за копіювання їх творів.
Вважаємо, що даний збір є несправедливим по відношенню як до споживачів і виробників обладнання, так і по відношенню до авторів.
Щодо несправедливості збору по відношенню до споживачів:
Даний збір мають сплачувати всі споживачі і з усього обладнання та носіїв, які вони купують. У той же час, за інформацією дослідження компанії GfK ймовірність використання пристроїв споживачами для приватного копіювання або репографічного відтворення не є стовідсотковою. Наприклад, 36% власників смартфонів, що переглядають відео / прослуховують музику, не використовують їх для зберігання файлів з відео або музикою. І лише 15% користувачів електронних книг хоч інколи друкують їх фрагменти на домашньому принтері.
Згідно з нещодавнім дослідженням соціологічної групи Рейтинг, 63% українців виступають проти запровадження додаткових податків при покупці смартфонів, телевізорів, планшетів з метою сплати вiдрахувань авторам пісень, музики, фільмів та іншої інтелектуальної продукції. Підтримують введення таких відрахувань лише 18% опитаних.
Щодо несправедливості збору по відношенню до виробників та імпортерів обладнання і носіїв:
Даний додатковий збір ще більше поглиблює кризу в галузі торгівлі електронікою та сприяє подальшому зростанню так званого сірого ринку електроніки, який за даними дослідження GfK складає 29% в таких товарних групах, як телевізори та смартфони. Така техніка ввозиться та реалізується без сплати податків, митних та будь-яких інших платежів, відтак, має незаконну цінову перевагу по відношенню до легальної техніки, яка ввозиться законослухняними компаніями.
Щодо несправедливості збору по відношенню до авторів:
Даний збір має сплачуватись авторам не напряму, а через певні акредитовані організації колективного управління (ОКУ), які мають стягувати цей збір, а пізніше розповсюджувати його серед авторів. До даних ОКУ є питання щодо прозорості й звітності їх діяльності за попередні роки.
Вказана система збору коштів ОКУ з метою їх подальшого розподілу завідомо порушує принцип справедливої винагороди авторам за використання їх творів, оскільки фізично неможливо визначити кожного автора, результат творчої праці якого було використано шляхом виготовлення «приватної копії», а відтак апріорі не можливо забезпечити сплату справедливої винагороди кожному з таких авторів. Більше того, за результатами дослідження ринку музичної індустрії, яке проводилось за підтримки Українського культурного фонду, 65,6% авторів/виконавців не отримують роялті за використання створених або виконаних ними музичних творів, що на думку авторів дослідження відбувається саме через неефективну роботу ОКУ в Україні та низьку юридичну обізнаність авторів/виконавців.
Згідно з законодавством України, застосування відрахувань з вартості пристроїв є обґрунтованим у разі, якщо споживач завантажує і зберігає копії авторських творів, які були правомірно оприлюднені в інтернеті. У той же час, відсоток українців, які використовують для перегляду виключно легальні ресурси дуже незначний і за даними дослідження GfK складає 11% для фільмів та серіалів, 13% для музики та 3% для електронних книг. Відповідно низьким є і відсоток українців, які завантажують файли виключно з легальних ресурсів – 16%, при цьому для музики цей показник складає 13%.
Рішення?
Через соціальну рекламу показати необхідність реформування цієї неефективної та застарілої системи. Першочерговим завданням держави у сфері копіювання авторських творів через мережу інтернет має стати саме вирішення проблеми інтернет-піратства, а не обкладання додатковим збором кожного телевізора, телефона, принтера, флешки чи диска. Надзвичайно важливим аспектом в цьому ключі є проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії серед українців з метою заохочення до користування легально розміщеним контентом в інтернеті, адже саме це є запорукою того, що автори наших улюблених пісень, фільмів або книг будуть напряму отримувати справедливу винагороду за результати своєї праці.
Завдання:
Створити соціальну рекламу (або рекламну кампанію) щодо популяризації користування легально розміщеним контентом в інтернеті з метою підтримки творчої праці авторів та як альтернативу сплати додаткових відрахувань при купівлі техніки та матеріальних носіїв.
Майданчики для розміщення рекламних матеріалів:
Логічними вбачаються інтернет-видання та соціальні мережі (YouTube, Instagram, Facebook, Telegram). Очікуються пропозиції інших майданчиків від авторів соціальної реклами
Критерії оцінки:
1) Ідейна відповідність пропозиції
2) Креатив ілюстративного оформлення
3) Відповідність цільовій аудиторії
4) Якість копірайтингу
5) Логічність майданчиків реалізації рекламної кампанії
Додаткові лінки на публікації на цю тему:
Відрахування за авторський контент мають відповідати сучасним реаліям, а не бути пережитком минулого
Непрозора система авторського збору з техніки заважає розвиткові індустрій
ЕВА схвильована можливим подорожчанням техніки в країні
23% побутової електротехніки ввезено нелегально в Україну